"Дівчинка на кулі" - шедевр, основним посилом якого є протиставлення легкості, гнучкості та стійкості, масивності, констатація двох різних форм, несхожість, "крайності" буття.
Це грація дівчинки-акробатки, і монолітність атлета, рухливість кулі та стійкість куба.
Полотно збудовано на контрастах, наповнене внутрішнім драматизмом.
Фон картини - це похмурий краєвид, випалена сонцем земля, на якій пасеться одинокий кінь; жінка з дитиною, що йде кудись, горбиста місцевість, путівець…
Постійність, яка залишатиметься незмінною ще дуже довгий час.
Контрастом фону служать мандрівні артисти, життя яких завжди в русі, завжди в натовпі.
Безмовність заднього плану закінчується з приїздом циркачів, які несуть із собою атмосферу веселощів та галасливої радості.
