Музей д'Орсе, Париж.
Міст Чаррінг-Крос Андре Дерен написав під час перебування в Лондоні. Відомий паризький галерист та арт-дилер Амбруаз Воллар був захоплений талантом Дерена. Він скупив усі написані ним на той момент картини та сплатив художнику подорож до Лондона, замовивши серію британських пейзажів. Фовізм Дерена включає елементи пуантилізму, винайденого Жоржем Сера і Полем Синьяком – мова про нанесення кольору окремими точками. В інтерпретації Дерена це не крапки, а скоріше уривчасто нанесені кольорові плями та лінії. Кольору віддано чільну роль, а обсяг, глибина і самі зображені об'єкти підпорядковані колористиці.
Дерен зобразив північний берег Темзи та поворот до Вестмінстера. У центрі композиції синьо-зелена дорога, спрямована на поворот. Саме вона поєднує воєдино колірне буйство картини. Дорогу оздоблює рожевий тротуар, обмежений синіми стінами. За рахунок звуження дороги аж до повного зникнення створюється перспектива та відчуття віддаленості, хоча фактично зображення залишається двомірним. Сама Темза ліворуч жовта, і жовте з рожевим небо за будинками на задньому плані. Будинки, як і річка праворуч, синього кольору. У будівлях на дальньому березі, придивившись, ми можемо дізнатися про Біг Бен і будівлю британського Парламенту. Інтенсивні кольори на передньому плані контрастують із блідим, практично пастельним заднім планом.
Жовтий колір художник наносив за технікою пуантилізму. Він взагалі любив таким чином працювати саме із сонячним жовтим та ще з синім кольором. Наприклад, ще в одному зображенні мосту Чаррінг-крос вода в Темзі знову жовто-синя. І ще приклад. А на сяючому «Мості Ватерлоо» з неба буквально ллються потоки сонячного світла, зображені все в тій же пуантилістічесько-фовісській техніці Дерена.
Відправляючи Дерена до Лондона, Амбруаз Воллар сподівався, що «дикий» художник у своїй манері повторить успіх Клода Моне. У 1904 році в Парижі відбулася виставка Моне, на якій було показано 37 його лондонських картин. Моне писав і Чаррінг-Крос, І міст Варерлоо. Втім, ця історія починається не з Моне. Безумовно, на імпресіоніста вплинули лондонські види Тернера, чого варта легендарна «Пожежа у будівлі парламенту». Тернер же, у свою чергу, незважаючи на всю його самобутність, також не на порожньому місці з'явився, йому передували британські пейзажі пензля Каналетто. Його «Вестмінстерське абатство» і «Берег Темзи» надмірно чіткі та вивірені, щоб говорити про прямі запозичення з боку імпресіоністів чи Дерена, але чи не ці сонячні промені заклали основу для тих, хто прийшов із мольбертом до Темзи пізніше?
