На цій картині художник зобразив молоду рудоволосу жінку, що сидить на коні. Вона нахилилася до лицаря, що стоїть поруч, і намагається його поцілувати. Давайте спробуємо розібратися, що тут відбувається.
Картину написав англійський художник-прерафаеліт Джон Вільям Вотерхаус, який любив зображати на своїх полотнах жіночі образи, запозичені з міфології та літератури. Не стала винятком і його робота під назвою "Безжальна красуня", де майстер втілив на полотні сюжет балади англійського поета-романтика Джона Кітса.
Джерелами для поеми Кітса у свою чергу послужили: німецька легенда про Тангейзера, поема Спенсера «Королева фей» та «Анатомія Меланхолії» Роберта Бертона (опис лицаря, який страждав від меланхолії).
Джерелами для поеми Кітса у свою чергу послужили: німецька легенда про Тангейзера, поема Спенсера «Королева фей» та «Анатомія Меланхолії» Роберта Бертона (опис лицаря, який страждав від меланхолії).
Поема оповідає про самотнього безіменного лицаря, який зустрів у лісі прекрасну дівчину з «дикими очима». Лицар посадив її поруч із собою на коня, і вона забрала його в грот ельфів.
