Ця картина — наче втілене літо.
Кольори яскраві, насичені: густа синя сукня затягує погляд, а сяйво оголеного немовляти немов сліпить.
Поляк Мехоффер написав цю сцену, коли відпочивав із сім'єю у селі під Краковом.
Жінка в синьому — його дружина Ядвіга, жінка в польському національному костюмі за нею — няня, а сонячне маля — син художника. І кольори ніби передають кохання та щастя художника.
Лінія квіткових гірлянд та розташування фігур веде погляд по діагоналі з лівого нижнього кута у правий верхній. І тут око натикається на чужорідний елемент.
Серед живої, об'ємної зелені причаїлася плоска, графічна бабка.
Вона ніби складена зі шматочків скла. Асоціація зміцнюється, коли дізнаєшся, що Мехоффер створював вітражі у польських церквах.
Ця плоска бабка перетворює яскравий реалізм на легкий сюр.
Чудова бабка — як сам художник, щасливий чоловік та батько, який спостерігає зверху за своєю родиною.
