Таке почуття, що в той час він тільки й робив, що розбивав дзеркала, а потім склеював уламки та малював те, що бачив у відбитку дзеркальної мозаїки.
Період 1908-1918 років у творчості Пікассо вважається одним із найплідніших і новаторських у його кар'єрі. У ці роки Пікассо, разом із Жоржем Браком та Хуаном Грисом, заклав основи кубізму – художнього напряму, який представляв тривимірні об'єкти як комбінацію плоских геометричних фігур. Кубізм поділяється на дві фази: аналітичний та синтетичний.
Аналітичний кубізм (1908-1912) характеризується розкладанням форми на безліч фрагментів, які перетинаються та нашаровуються один на одного. Колірна гама аналітичного кубізму обмежена нейтральними тонами, такими як сірий, коричневий, зелений та синій.
Синтетичний кубізм (1912-1918) відрізняється від аналітичного тим, що художники не тільки розкладали форму на частини, а й збирали її з різних матеріалів, таких як папір, тканина, дерево, метал тощо. Цей метод називається колажем або пап'є-коле. Синтетичний кубізм також вводить яскравіші та контрастніші кольори, а також знаки та символи, які позначають предмети або ідеї.
