Маркіз де Айамонте-і-Вільяманріке, впливовий патрон організованої Бартоломе Естебаном Мурільо Академії мистецтв, у 1660-х роках замовив йому цикл картин із життя біблійного Якова.
Цікаво їхнє призначення: картини мали прикрашати палац маркіза не зсередини, а зовні (так іноді чинили в Італії, але для Іспанії подібний спосіб був екзотикою).
Є кілька пояснень, з яких міркувань маркіз вирішив розвісити картини саме так. По-перше, це працювало як реклама його дітища – Академії.
По-друге, з часів Реконкісти в іспанській свідомості вкорінилося переконання, що будь-які успіхи перебувають у прямій залежності від рівня католицького благочестя.
Біблійні сюжети могли «підказати небесам», що господар будинку гідний того, щоб на його голову було послано благополуччя.
В основі «Благословення Якова» лежить історія з Книги Буття про те, як перед смертю Ісаак мав намір благословити свого старшого сина Ісава, щоб передати йому роль глави сім'ї. Однак Ревекка зловживає сліпотою вмираючого чоловіка. Вона підводить під благословення Якова – молодшого сина та свого улюбленця.
У ранніх картинах на сюжети з Нового Завіту Мурільо виробив власну методику поєднання біблійних персонажів із сучасними побутовими реаліями. Той самий метод використовується ним і при зверненні до Старого Завіту. Судини на передньому плані, голубник і квіткові горщики на даху будинку, старий дощатий паркан і штукатурка, що обвалилася, що відкриває цегляну кладку, - все це запозичено з побуту простих андалузців, сучасників Мурільйо.
Цікаво, що «Благословення Якова Ісааком» – рідкісний, майже винятковий випадок використання пейзажу у творчості Мурільйо. Художник мало писав пейзажів. Навіть безмірно улюблена ним Севілья ніяк не відбита у творчості Мурільйо, на відміну, наприклад, від того ж Ель Греко, що зобразив архітектурний і пейзажний вигляд рідного Толедо.
У «Благословенні Якова» краєвид прекрасний і дуже тонко виконаний у фламандському дусі, але автономен від основної сцени. Торець будинку поділяє картину на три частини, кожна з яких могла б стати повноцінним самостійним твором у різних жанрах. Праворуч – передгрозовий пейзаж, у центрі – натюрморт із кошиком і глечиком на тлі стіни і, нарешті, праворуч, жанрова чи історична композиція, що дала картині назву.
Опис
Бартоломе́ Есте́бан Мурі́льйо — іспанський художник доби бароко, співзасновник севільської академії малярства. Малював релігійні картини, іноді портрети. Зробив декілька жанрових композицій на межі бодегона і побутового жанру, які вважають найкращими в творчому надбанні художника. Вікіпедія